Главная › Новости

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон

Опубликовано: 23.10.2018

Міністр освіти України Лілія Гриневич обговорила з румунським колегою Мар’яном Попом, як надалі представники румунської меншини навчатимуться в українських школах. Адже, згідно з новим законом про освіту, з п’ятого класу їм запроваджуватимуть все більше уроків українською, щоб підготувати до навчання у вишах та інтегрувати в суспільство. Саме мовні аспекти викликали найбільший резонанс і незадоволення в найближчих держав-сусідів: Румунії, Угорщини, Польщі, Росії. Тож чи вдалось міністру Гриневич дійти компромісу з представником Румунії, чия меншина в Україні налічує близько 150 тисяч осіб?

Розмова з міністром народної освіти Румунії Мар’яном Попом була дружньою, на прощання навіть обмінялись подарунками й зробили фото на пам’ять, сказала міністр освіти України Лілія Гриневич. Утім, переговори посадовців замість запланованих 45 хвилин тривали дві з половиною години, і до українських медіа Поп виходити відмовився.

Позиція України зараз полягає в тому, щоб до отримання висновків Венеційської комісії про мовні статті закону, нічого в ньому не змінювати, говорить Гриневич. Експертиза може тривати один-два місяці, після чого цей орган Ради Європи повинен зробити висновок: порушує документ права нацменшин на освіту чи ні.

Міністр Гриневич запевняє, що закон виписували з урахуванням усіх норм. А всі дискусійні моменти уточнять у законі «Про загальну середню освіту», який ще готується.

Україна готова йти на діалог у деталях, якщо інші держави зможуть навести переконливі аргументи, каже Гриневич. Скажімо, щодо співвідношення уроків мовою національної меншини і уроків українською мовою, які обов’язково запроваджуватимуться з 5 класу.

«Це співвідношення може бути різне. Я допускаю, що ми можемо обговорювати збільшення частки предметів, які можуть вивчатися мовою національної меншини», – каже Гриневич.

Чому Угорщина проти?

На 19 жовтня заплановані ще переговори з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом. Будапешт відреагував на новий закон про освіту в Україні чи не найгостріше від інших.

Балог зазначив, що закон суперечить у тому числі зобов’язанням України щодо забезпечення навчання рідною мовою на всіх рівнях освіти.

«Керівництво України веде країну не в Європу, воно веде свою країну в глухий кут», – йдеться у його заяві.

А напередодні міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що уряд його держави вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною.

На думку міністра освіти Лілії Гриневич, це більше політична, аніж освітня позиція.

«Мабуть, варто запитати політологів, які вивчають весь ландшафт політичний, який зараз склався в Угорщині. Але я точно відчуваю, що тут більше політики, що це чудова тема, де кожен хоче себе в якийсь спосіб позиціонувати на мовній темі. І можливо, наближеність виборів в Угорщині також відіграє певну роль», – каже Гриневич.

Політика чи освіта?

Поки конфлікт навколо освітнього закону не додає Україні бонусів на міжнародній арені, зокрема і через позицію Угорщини, каже експерт-міжнародник, голова фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко.

І те, чим закінчиться ця ситуація, залежить від уміння України комунікувати й доносити свою позицію, каже він. Проте саме з Угорщиною, вважає Яременко, немає сенсу вести перемови.

«Ця країна грає на роздмухування скандалу навколо України, я б, навпаки, утримувався від контактів із угорцями. З іншими країнами треба комунікувати, треба слухати, в чому полягає їхня стурбованість. Треба швидко передавати текст і отримувати висновки Венеційської комісії, і це може дуже швидко злагодити ситуацію», – каже Яременко.

У кожній із держав, що зараз здіймає галас навколо мовних статей українського закону, є подібна стаття у власному законодавстві, каже директор докторських шкіл Києво-Могилянської академії Михайло Винницький.

«Жодна із країн Європи чи Північної Америки не може собі дозволити, щоб повний цикл навчання від першого до останнього класу дитина проходила в іншомовному середовищі і щоб державна мова зводилась до одного предмету. Результатом такого навчання є те, що такі випускники не можуть вступити до українських університетів. І не можуть узагалі інтегруватись у наше суспільство, тому що не знають державної мови», – каже Винницький.

Міністр Гриневич зазначає, що саме так і пояснювала румунському урядовцю необхідність додати україномовних предметів школам національних меншин. У відповідь на це міністр освіти Румунії Поп заявив, що в його державі є класи для українців, де навчаються виключно українською мовою.

Проте різниця полягає в тому, пояснює Гриневич, що в румунських школах окрім таких класів є й інші, де вчать і румунською мовою. В Україні ж зараз діють цілі школи, де вчать лише румунською. Іншими словами, представники румунської діаспори в Україні, навчаючись у таких «монокласах» не можуть потренувати українську мову навіть на перервах – вони просто відрізані від україномовного середовища.

Джерело